среда, 8 ноября 2017 г.

Домашнє завдання для учнів 7-11 класів:

  • 7 клас - повторити п.2.2, стор. 39-46, виконати впр. 5, стор. 47 
  • 8 клас - 
  • 9 клас - 
  • 10 клас -
  • 11 клас (математична група) - 
  • 11 клас (філологічна група) - 

понедельник, 19 октября 2015 г.

Постановка й обґрунтування актуальності проблеми.
       Серед пріоритетних напрямів державної політики у сфері освіти повинно бути постійне підвищення якості освіти, її органічне поєднання з наукою, запровадження освітніх інновацій, інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітнього просторів. В значній мірі сприяти цьому можуть інформаційно-комункаційні технології (ІКТ), інтелектуальною складовою яких виступає програмне забезпечення.
        Питання переходу на вільне програмне забезпечення в останній час усе частіше виникає як у колах користувачів, так і на рівні виконавчої та законодавчої влади. А з урахуванням посилення контролю за ліцензійним використанням програмного забезпечення завдання переходу на програмне забезпечення, яке не потребує істотних вкладень і володіє достатньою функціональністю, стає все більш актуальним. 
    Термін «вільне програмне забезпечення» було запропоновано Річардом Столменом, засновником Проекту GNU, організованого у 1984 р. для розробки завершеної UNIX-подібної операційної системи GNU [1].
      Вільне програмне забезпечення — це програмне забезпечення, яке розповсюджується на умовах так званих відкритих або вільних ліцензій. Однією з них є, наприклад, ліцензія GNU General Public License (GNU GPL). Термін “вільне програмне забезпечення” широко поширений як синонім “програмного забезпечення з відкритими вихідними кодами” (open source software) і “вільно поширюваного програмного забезпечення” (free-software) [12].
      «Вільне» не означає «безкоштовне», бо в англійській мові слово «free» часто викорис­товують саме в такому значенні. Якщо сам автор будь-якої вільної програми просить за неї грошей, будь-який користувач може поширювати свої копії, як вважає за потрібне (за визна­ченням) і, швидше за все, вони швидко з'являться в мережі. Тому саме вільне програмне забезпечення завжди є безкоштовним.
          Вільне програмне забезпечення не є повністю безпечним, але воно безпечніше, оскільки шкідливі функції доводиться ретельно ховати, на відміну від пропрієтарних програм. При наявності вихідного коду уразливості простіше шукати не тільки зловмисникам, але й розробникам.
     Користувачам потрібен основний набір програмного забезпечення, незалежного від зарубіжних виробників, який дозволив би здійснювати його подальшу підтримку і розробку при будь-яких умовах, зокрема, у разі повного знищення якої-небудь компанії. Таке може тільки вільне програмне забезпечення.
          
Виклад основного матеріалу.
     Зараз відсутні усталені джерела фінансування ліцензійно-чистого прог­рамного забезпечення в освітніх навчальних закладах. У зв’язку з цим і завершенням строків дії ліцензій програмного забезпечення виробництва Microsoft у цілому дедалі гостріше постає проблема переходу на альтернативне ліцензійно чисте вільно поширюване програмне забезпечення. Зауважимо: безкоштовне не означає гірше [8]. 
     При цьому вчителі інформатики не можуть перекласти відповідальність за вибір програмного забезпечення на адміністрацію або чиновників профільного міністерства. У пояснювальній записці до Державної навчальної програми з інформатики для 5–9 класів, чинної з 2013–2014 навчального року, відповідаль­ність за вибір програмного забезпечення покладено саме на вчителя. Перед розподілом навчальних годин на вивчення розділів програми записано таке: «Вибір певних операційних систем, програмних та апаратних платформ, програмних засобів здійснює вчитель»[3].
       Навчальна програма з шкільного курсу інформатики [3; 4] не прив'язана жорстко до пропрієтарних пакетів, а тому використання вільного програмного забезпечення цілком можливе. Враховуючи той факт, що рекомендованих Міністерством освіти і науки України посібників, у яких виклад матеріалу ґрунтується на застосуванні вільного програмного забезпечення практично немає, є такі шляхи розв'язання даної проблеми:
·        конспектування учнями нового матеріалу;
·        використання електронного навчального курсу, наприклад, на основі Moodle
      У багатьох комерційних програм існують прекрасні безкоштовні аналоги,  але, можливо, споживачі раніше не замислювалися над цим. Зараз їх активно підштовхують до виконання вимог закону, маючи на увазі, що збільшиться відсоток придбань дорогих ліцензій. Але є й інший варіант — перейти на вільне програмне забезпечення. Причиною скепсису в галузі міграції на вільне програмне забезпечення є консерватизм користувачів і низький рівень інформаційної грамотності.
     Використання платного програмного забезпечення у загальноосвітніх закладах (чи у навчальному процесі, у масових заходах) за умови існування еквівалентних (щодо виконання навчальної програми) програм є прихованою рекламою і, можливо, ознакою недобросовісної конкуренції [8].
       З метою усвідомленого вибору програмних продуктів для виконання своїх професійних обов'язків кожен учитель повинен мати можливість ознайомитися з функціями різних програм, порівняти їх, зупинитися на найбільш придатній та комфортній.
       Основною метою реалізації проекту творчої лабораторії є створення необхідних умов для забезпечення переходу освітніх установ на використання вільного програмного забезпечення.
    Для досягнення поставлених цілей і ефективного використання єдиного освітнього інформаційного середовища доцільно використовувати вільне програмного забезпечення, за допомогою якого може здійснюватися комплексне рішення таких найбільш значущих завдань:
·        ознайомлення працівників освітніх закладів із доступною, незалежною та реалістичною інформацією  про вільне програмне забезпечення;
·    проведення аналізу можливостей вільного програмного забезпечення для вивчення курсу інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах
·    створення необхідних умов для забезпечення масового переходу освітніх установ на використання пакету вільного програмного забезпечення
·        створення розробки уроків — практичних робіт згідно з чинними програмами;
·        створення Інтернет-ресурсу, для забезпечення можливості дистанційного навчання;
·        проведення заходів з популяризації вільного програмного забезпечення та  операційної системи GNU/Linux/
    Реалії організації навчального процесу із застосуванням інформаційних технологій такі, що питання інтеграції в нього вільного прог­рамного забезпечення — це актуальне питання сьогодення. Однак основні труднощі вчителя в роботі з новими для нього програмними продук­тами полягають у відсутності доступних і якісних методичних матеріалів та поурочних розробок.
    За значущістю на першому місці серед вільних програм стоїть офісний пакет LibreOffice. Він включає наступні компоненти:
1.     LibreOffice Writer - текстовий процесор та візуальний редактор HTML;
2.     LibreOffice Calc — табличний процесор, що має засоби аналізу, побудови діаграм;
3.     LibreOffice Impress — програма підготовки презентацій;
4.     LibreOffice Base — система управління базами даних, механізм підключення до зовнішніх та вбудованих баз даних;
5.     LibreOffice Draw – векторний графічний редактор;
6.     LibreOffice Math — редактор формул, можна використовувати для створення складних рівнянь.
     На початку навчального року був розроблений і затверджений план роботи творчої лабораторії на рік. На першому засіданні міського методичного об’єднання вчителів інформатики члени творчої лабораторії ознайомили присутніх із змістом своєї роботи на рік.
Відповідно до затвердженого плану роботи у першому та другому півріччях були проведені три засідання творчої лабораторії:
Семінар №1. «Проблема впровадження вільного програмного забезпечення у загальноосвітні навчальні заклади» (листопад 2014 р.)
Питання 1.   Завдання творчої лабораторії на 2014/2015 н.р.
Питання 2.   Загальні відомості про Ліцензування програмного забезпечення
Питання 1.   Загальні відомості про програму Tux Paint
Питання 2.  Робота в середовищі програми Tux Paint
Питання 3.  Особливості використання інструментів
Питання 4. Методичні вказівки щодо використання графічного редактору Tux Paint на уроках інформатики
Питання 1. Елементи інтерфейсу текстового редактору LibreOffice Writer
Питання 2.  Основні прийоми роботи з текстом у LibreOffice Writer
Питання 3.  Форматування тексту у LibreOffice Writer
Питання 4.  Використання стилів в документах.
Питання 5.  Робота з таблицями та зображеннями у LibreOffice Writer
Питання 6.  Розширені можливості LibreOffice Writer щодо роботи із текстовим документом
Питання 7. Методичні вказівки щодо використання текстового процесору LibreOffice Writer на уроках інформатики
     Завдання, яке поставили перед собою вчителі інформатики, що входять до  творчої лабораторії прагнуть зробити опис функціональних можливостей таких вільно розповсюджуваних програм, як графічний редактор Tux Paint  текстовий процесор LibreOffice Writer.

       На кожному семінарі на розгляд вчителів інформатики міста були представлені основні поняття та історичні відомості, пов'язані з програмним продуктом, інтерфейс і можливості програми, технічні рекомендації з її встановлення, приклади типових практичних робіт, методичні рекомендації, поурочні планування. Зроблено акцент на практичні роботи, які можуть використовуватися на уроках інформатики за умовою використання цих програмних продуктів саме на уроках інформатики. Завершувався семінар оглядом й обміном файлів програмних продуктів для встановлення їх в різних операційних системах: MS Windows, GNU/Linux та електронних варіантів прикладів практичних робіт з інформатики.


ЛІТЕРАТУРА

  1.  Вільне програмне забезпечення. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Вільне_програмне_забезпечення
  2. Горошко Ю.В. Проблеми та особливості впровадження вільного програмного забезпечення в навчальний процес. / Ю.В. Горошко, А.О. Костюченко, М.І. Шкардибарда // Комп'ютер у школі та сім'ї, 2010. - №7. - С. 8-10.
  3. Інформатика. Навчальна програма для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/31(1).doc — Назва з екрану
  4. Інформатика. Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://old.mon.gov.ua/images/education/average/prog12/inf_ak.doc — Назва з екрану
  5. Карпенко М. Перспективи та можливості впровадження вільного програмного забезпечення в навчальних закладах та державних установах України / М. Карпенко, М. Кияк. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/june2009/15.htm
  6. Кравчина О. Є. Основні напрями використання вільного програмного забезпечення в закладах освіти зарубіжжя. / Кравчина Оксана Євгенівна // ISSN 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання. 2010. №6 (20). Режим доступу до журналу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html
  7.   Портал ЮНЕСКО. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.unesco.org/ci/en/ev.phpURL_ID=27437&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.htm.l – Заголовок з екрана.
  8. Рудик О.Б. Міркування про перспективи переходу до платформно незалежної та Linux-орієнтованої інформатики в Україні – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://conf.kubg.edu.ua/img/1.pdf – Заголовок з екрана.
  9. Столмен Річард. Вільні програми в навчальних закладах [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.gnu.org/education/edu-schools.uk.html — Назва з екрану
  10. Українська Асоціація Користувачів та Розробників Вільного та Відкритого Програмного Забезпечення. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uafoss.org/ua/about/what-is/. – Заголовок з екрана
  11. Харченко В.М. До проблеми використання вільного програмного забезпечення при вивченні шкільного курсу інформатики в старшій школі. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conf.kubg.edu.ua/img/7.pdf – Назва з екрану
  12. Free Software Foundation. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fsf.org/. – Назва з екрану
  13. Вільне програмне забезпечення. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Вільне_програмне_забезпечення — Назва з екрану
  14. Что такое авторское лево? [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.gnu.org/copyleft/copyleft.ru.html — Назва з екрану
  15. Безкоштовне ПЗ для освіти. ВікіОсвіта. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php?title=Безкоштовне_
  16. ПЗ_для_освіти — Назва з екрану
  17.  Free Software for Windows. [Електронний ресурс] – режим доступу: https://www.gnu.org/software/for-windows.html — Назва з екрану
  18. Tux Paint. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Tux_Paint — Назва з екрану
  19. Ковригин А.С. «TuxPaint - графический редактор для маленьких и не только...» [Електронний ресурс] – режим доступу: http://engschool9.ucoz.ru/publ/tuxpaint_graficheskij_redaktor_dlja_malenkikh_i_ne_tolko/1-1-0-19— Назва з екрану
  20. Программа Tux Paint. Shat Soft.ru – Бесплатные и новые программы для вашего компьютера [Електронний ресурс] – режим доступу: http://shatsoft.ru/soft/grafika_design/1487-tux-paint-0921s.html
  21. LibreOffice. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс] – режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/LibreOffice
  22. ільне та відкрите програмне забезпечення в освіті (Миколаївський ОІППО) - http://vvpz.moippo.org.ua/
  23. Литвинова А.В. Создание и редактирование текстов в среде OpenOffice.org (ПО для создания и редактирования текстов): Учебное пособие. – Москва 2008. — 59 с.
  24. Пожарина Г.Ю. Свободное программное обеспечение на уроке информатики. — Спб.: БХВ-Петербург, 2010. — 336 е.: ил.
  25. Инструкция по установке LibreOffice в ОС Windows. [Електронний ресурс] – режим доступу: https://wiki.documentfoundation.org/Documentation/Install/Windows/ru — Назва з екрану.
  26. Краткое руководство по LibreOffice. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://libreoffice.readthedocs.org/ru/latest/index.html# — Назва з екрану.